ДЕНЬ ВИШИВАНКИ



Людина і праця, людина і пісня, людина і витвір мистецтва – це все вічне, безсмертне, щось своєрідне та вражаюче. Наш український народ працьовитий, щедрий на таланти, здібний, обдарований. З давних – давен прийшло до нас рукоділля, в`язання, вишивання, різьблення, ткацтво. Виникло воно з любові до рідної землі і батьківської оселі. Вишиванка – яскравий приклад і підтвердження цьому. Історія вишиванки своїми витоками сягає в незапам’ятні часи. Про вишиванку згадується в Біблії, і у часи  Київської Русі мистецтво художньої вишивки дуже високо цінувалося. Нас, українців, по вишиванках і чарівних рушниках – оберегах упізнають в усьому світі. Українська жінка і сорочку синові вишиває на щастя, і рушника на весіллі на долю стелить. Вишиванка – духовний символ народу, рідного краю, батьківської оселі, тепла материнських рук.

День вишиванки – поки не офіційне і відносно нове народне свято, що проводиться на знак єдності і культурного відродження  всього багатонаціонального українського народу. Воно відзначається в третій четвер травня . З метою збереження та популяризації українських традицій та цінностей серед молоді України до цього дня  в Білокуракинському професійному аграрному лійею відбулася низка заходів. Майстри виробничого навчання Роззувайло Г.М. та Світлична О.О. підготували виставку  кондитерських виробів, прикрашених національною символікою та вишиванковою символікою під назвою  «Солодка вишиванка». У гуртожитку ліцею вихователь Шелудченко Л.О. організувала прекрасну виставку під назвою «Український рушник» та з учнями переглянула документальний фільм  «Спадок нації. Все про вишиванку». Класні керівники Ясиненко В.І. та Сисоєва Н.І. підготували змістовні виховні години «Друге життя вишиванки». Викладач історії Трінко Т.І. провела урок «Чарівна краса вишиванки» з поглибленним знанням історії вишиванки. Вчитель української мови та літератури –  конкурс віршів  про українську вишиванку. А завершилось свято української вишиванки флеш-мобом «Найкраще фото у вишиванці».

Вишитий рушник і вишита сорочка давно стали українськими народними символами – оберегами. Мамина пісня, батьківська хата, дідусева казка, бабусина вишиванка, добре слово сусідів – це традиції і звичаї. Так хай у ваших оселях розквітне калина, оживуть птахи й квіти на вишитих полотнах. Ми з вами – усі українці, і нас об`єднує велика любов до рідної землі, до пісні, до вишиванки.

                                   Людське безсмертя з роду і до роду.

                                   Увись росте з коріння родоводу.

                                   І тільки той, у кого серце чуле,

                                   Хто знає, береже минуле,

                                   І вміє, береже минуле,

                                   І вміє шанувать сучасне –

                                    Лиш той майбутнє

                                    Виверше прекрасне!