Минають роки, відлітають у вічність. Усе далі віддаляються від нас грізні й важкі роки Другої світової війни, але не згасає пам’ять про тих, хто не шкодував своєї крові, свого життя.

Свято Великої Перемоги 1945 року увійшло в наші серця як символ героїзму і справжньої мужності народу, що відстояв мир на землі.

Немає нічого страшнішого, ніж  слово «війна». Майже по кожній родині пройшлась вона, пам’ять про загиблих бережемо свято!

Низько вклоняймося ветеранам Другої Світової війни! Цьому дню й тим, хто ціною власного життя наближав його до нас, ми зобов’язані всім, що маємо. «У житті завжди є місце подвигу» – таку назву мав концерт із  запрошенням військових збройних сил України. Справжні патріоти України – це є незламні й сильні духом українці, що мають велику віру у нашу країну, наш народ.

Святкування 8 і 9 травня – це данина пам’яті загиблих, це день пам’яті; ми повинні низько схилити голову перед тими, хто ще живий. Бажаємо героям постійно відчувати тепло мільйонів людей, які пам’ятають і знають про їх великий подвиг. Не дарма 9 Травня називають «святом зі сльозами на очах»… Кожен з нас поділяє думку, втілену в словах:  «Ніхто не забутий, ніщо не забуто».