Вже другий рік поспіль делегація Луганської області на запрошення Тернопільської ОВА бере участь у Міжнародному фестивалі лемківської культури «Дзвони Лемківщини». Цьогорічний ювілейний XXV фестиваль, що відбувся 15 серпня в урочищі Бичова поблизу Монастириської, був присвячений 80-м роковинам депортації українців з Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Підляшшя та Любачівщини (1944–1946, 1951 рр.).
Спільна історія: як Лемківщина об’єднала Схід і Захід
«Дзвони Лемківщини» – це більше, ніж свято пісні й народних традицій. Це важлива платформа для зміцнення зв’язків між регіонами, які об’єднали спільні трагічні сторінки історії. Унаслідок репресивних дій тоталітарних режимів СРСР та комуністичної Польщі тисячі лемків були вимушено переселені на Тернопільщину та Луганщину.
Лише у грудні 1944 року на Луганщину прибули 8 729 лемківських родин. Їх розселили у 12 районах області, найбільше – у Новоайдарському та Лутугинському. Попри віддаленість від рідних земель, вони дбайливо зберегли мову, традиції та пісні, передавши їх нащадкам.
Від «Стежками Лемківщини» до «Ватри Звитяги»
Саме нащадки переселенців активно сприяли проведенню на Луганщині фестивалю лемківської культури «Стежками Лемківщини», який уперше відбувся у 2005 році в селі Переможному на Лутугинщині й упродовж багатьох років проводився щорічно. Після окупації району у 2014 році захід відродили у 2017 році на Новоайдарщині.
Сьогодні, коли Луганщина знову переживає випробування війною, участь її делегації у фестивалі на Тернопільщині стала символом незламності та культурної єдності. Представники області долучилися до урочистої церемонії біля «Ватри Звитяги» – головного символу єднання українців у боротьбі за свободу та незалежність.
Унікальна експозиція та культура Луганщини
Однією з ключових подій фестивальної програми стала виставка «Врятована спадщина» Новоайдарського краєзнавчого музею. В експозиції були представлені унікальні автентичні строї з колекції «Народний костюм Новоайдарщини кінця ХІХ – початку ХХ століття», які яскраво засвідчили, що лемківські традиції стали органічною та невіддільною частиною самобутньої культури Луганського краю. Представлена колекція старовинного вбрання викликала щире захоплення та особливу увагу відвідувачів фестивалю.
Спеціальним подарунком глядачам став виступ заслуженого працівника культури України Алли Антипової з лемківською народною піснею «Циганочка».
Духовність та фестивальне життя
Фестиваль розпочався з урочистої Архиєрейської Літургії, яку очолив кардинал Микола Бичок – єпарх Мельбурнської єпархії святих апостолів Петра і Павла УГКЦ (Австралія, Нова Зеландія, Океанія). Урочисте відкриття продовжилося театралізованим літературно-музичним прологом.
Упродовж дня на Ватряному полі для гостей діяли різноманітні локації: містечко народних художніх промислів та майстер-класи з лемківських ремесел; виставка робіт Мирослави Копчі «Та, що славила мир» – експозиція пам’яті молодої лемківської мисткині, чиє життя обірвала російсько-українська війна; частування стравами традиційної лемківської кухні та тематичні фотозони; насичена концертна програма за участю провідних фольклорних колективів та окремих виконавців.
Учасники та гості фестивалю мали можливість поспілкуватися, поринути в атмосферу лемківської культури та відчути єдність, яка об’єднує українців незалежно від місця проживання.
Кожен такий захід – це переконливе свідчення того, що культурні зв’язки між різними куточками України є міцним фундаментом нашої єдності. Попри всі історичні випробування, депортації та сучасну війну, ми продовжуємо дбайливо берегти пам’ять, передавати автентичні традиції наступним поколінням та разом виборювати наше спільне майбутнє.