28 серпня 2026 року у Запоріжжі, на території Вірменської Апостольської Церкви «Сурб Аствацацін», відбувся Всеукраїнський фестиваль національних спільнот «Ми – Українські – We are Ukrainian».

Цьогоріч фестиваль став особливою нагодою представити культурне розмаїття України та вкотре засвідчити: традиційна культура не має кордонів і продовжує жити навіть тоді, коли її носії змушені залишати рідні домівки.

Від Луганщини мистецтво народних майстрів представила заступник директора Луганського обласного центру народної творчості Ірина Дячук.

Учасники та гості заходу мали нагоду ознайомитися з творчістю сватівської майстрині декоративного мистецтва, в. о. начальника відділу культури, молоді та спорту Сватівської міської ради Наталі Русавської. Її роботи стали ще одним свідченням того, що традиції Луганщини зберігаються, розвиваються та знаходять нових поціновувачів далеко за межами рідного краю.

Вироби пані Наталі – степові чоловічки Луганчик та Степовичка, які уособлюють Луганщину, її степовий характер, тепло, відкритість і любов до рідної землі, – відтепер зберігатимуться у Запорізькому Вірменському культурному товаристві як знак дружби, культурного діалогу та єдності.

Важливою частиною фестивалю стала презентація культури грецької національної спільноти. Керівниця Запорізького грецького товариства «Геліос» Світлана Коваленко ознайомила учасників із грецьким фестивалем «Панаїр», який відбудеться 4–6 вересня у Львові. Учасники зустрічі отримали грецькі прапорці та косинки як символ дружби, відкритості й культурної взаємодії.

Цього дня в одному просторі зустрілися культури різних народів – не як окремі світи, а як складові великої багатокультурної України. До уваги глядачів були представлені болгарська, німецька, грузинська, грецька, єврейська та польська культурні традиції.

Через творчість національних спільнот на фестивалі звучала важлива думка: традиційне мистецтво – це не лише спадщина минулого, а й живий культурний код, який об’єднує людей і допомагає зберігати власну ідентичність.

Для Луганщини, громади якої сьогодні розкидані по різних куточках України, такі культурні зустрічі мають особливе значення. Вони допомагають зберігати зв’язок із рідним краєм, підтримувати майстрів, популяризувати традиції та знайомити нові аудиторії з культурою Луганщини.

Під час заходу в межах комунікаційної акції «Безбар’єрність через мову: словник дружби» представники національних спільнот написали на Прапорі України своїми рідними мовами спільну для всіх фразу: «Україна – наш спільний дім».

Саме ці слова стали своєрідним символом фестивалю. Адже ми можемо мати різне етнічне коріння, говорити різними мовами, плекати власні звичаї та культурні традиції, але нас єднає спільний дім – Україна.