У вересні 1941 року в окупованому нацистами Києві розпочалися масові розстріли в Бабиному Яру. Лише 29 і 30 вересня там було вбито понад 33 тисячі євреїв, до жовтня 1943 року гітлерівські окупаційні власті знищили понад 100 тис. осіб. Жертвами нацистського терору стали також роми, військовополонені. Бабин Яр став великою братською могилою для людей багатьох національностей, в тому числі й українців, які на той час волею долі опинилися в цьому місті.

Саме 29 вересня, Україна та весь цивілізований світ, вшановує пам’ять жертв масових розстрілів.

Бабин Яр є одним із символів Голокосту і водночас нагадуванням про те, до чого призводять ненависть, дискримінація та переслідування людей за їхнім походженням, переконаннями чи іншими ознаками.

Сьогодні Україна знову живе в умовах терору та війни. Російська агресія несе масові вбивства цивільних, катування, депортації, руйнування міст і сіл. Ударів зазнають і місця, пов’язані з історичною пам’яттю, зокрема меморіальний комплекс «Бабин Яр» у Києві.

Пам’ять про минулі злочини сьогодні дуже важлива. Необхідно документувати те, що відбувається, називати злочини своїми іменами та зберігати свідчення для майбутнього.

«Ніколи знову» має бути не лише словами пам’яті, а спільною відповідальністю за те, щоб злочини проти людей не залишалися безкарними.