Збереження нематеріальної культурної спадщини, підтримка її носіїв та передавання традицій наступним поколінням стали головними темами обласної дискусійної панелі «Нематеріальна культурна спадщина в умовах війни: досвід Луганщини, виклики та можливості».
Захід приурочили до Міжнародного дня нематеріальної культурної спадщини, який відзначають 17 жовтня. Панель відкрили заступниця голови Луганської обласної державної адміністрації Катерина Безгинська та директор Департаменту освіти, культури, молоді та спорту Луганської ОДА Олексій Бльоскін.
Під час зустрічі йшлося про значення живих традицій для збереження культурної ідентичності та єдності громад, досвід їх документування й популяризації в умовах окупації та вимушеного переміщення.
Катерина Безгинська зазначила, що до Обласного інвентаря включено 25 елементів нематеріальної культурної спадщини Луганщини, а до Національного переліку України – 12 елементів, пов’язаних із регіоном. Також вона відзначила участь майстрів, дослідників і закладів культури області в підготовці номінаційного досьє «Вишиванка в Україні: соціально-культурна традиція», яке Україна подала до ЮНЕСКО у травні.
Модерувала дискусію заступниця директора Луганського обласного центру народної творчості Ірина Дячук. У своїй доповіді вона порушила питання формування нових елементів культурної спадщини під впливом війни та урбанізації. Про здатність нематеріальної спадщини адаптуватися до воєнних реалій і залишатися основою стійкості громад розповіла заступниця директора Центру розвитку «Демократія через культуру» Валентина Дем’ян.
Практичний досвід залучення молоді та співпраці з громадським сектором представила головна спеціалістка сектору культури та туризму Мілівської селищної ради Юлія Пряничкіна. Уповноважена представниця єврейської спільноти Луганської області Діна Головіна зосередила увагу на тому, як війна змінює способи збереження та передавання єврейських традицій.
Провідна методистка Луганського обласного центру народної творчості Діана Ситнікова ознайомила учасників із реалізацією кулінарно-етнографічного проєкту «Традиційна кухня Луганщини», окреслила труднощі та питання підвищення його ефективності.
Підсумки обговорення підбила начальниця відділу культури, національностей та релігій Департаменту Вікторія Сидорчук. Учасники наголосили на важливості постійної взаємодії громад, закладів культури, носіїв традицій та громадського сектору. Саме спільна робота допомагає зберігати спадщину як частину повсякденного життя й передавати її наступним поколінням.
На Луганщині тривають документування та моніторинг елементів нематеріальної культурної спадщини, методична підтримка територіальних громад, актуалізація відомостей, популяризація традицій і підтримка їхніх носіїв. Попри вимушену релокацію та територіальну роз’єднаність громад, ця діяльність допомагає підтримувати культурні зв’язки й зберігати спільний культурний простір області.
