Майнові відносини у середині родини здатні як покращити стосунки між її членами, так і ускладнити. Тому, користуючись своїми правами, слід не забувати про їх межі та регламентований законом порядок.

Згідно з Сімейним кодексом України, батьки вправі здійснювати управління майном своєї малолітньої дитини, дозвіл для цього не потрібний . Проте дорослі зобов’язані дбати про збереження та використання майна дитини в її інтересах. Якщо дитина може самостійно визначити свої потреби та інтереси, то батьки здійснюють управління майном, з їх врахуванням.

Разом з тим, є дії, котрі батьки не можуть вчиняти без дозволу органу опіки та піклування:

• відмовитися від прав на майно малолітньої дитини, у тому числі речових прав на нерухоме майно, що підлягають державній реєстрації;
• видавати письмові зобов’язання від імені малолітньої дитини;
• вчиняти правочини щодо:
  • об’єкта житлової нерухомості та/або земельної ділянки, на якій розміщений такий об’єкт, власником або користувачем яких є малолітня дитина;
  • відчуження (у тому числі шляхом міни або внесення (передачі) до статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) юридичної особи чи як вступного, членського та/або цільового внеску члена кооперативу), поділу, виділу нерухомого майна, об’єкта незавершеного будівництва, майбутнього об’єкта нерухомості, іншого цінного майна, зокрема транспортних засобів, власником якого є малолітня дитина.

Органи опіки та піклування можуть відмовити у наданні дозволу на вчинення правочинів щодо нерухомого майна дитини з одночасним зверненням до нотаріуса щодо накладення заборони відчуження такого майна лише у випадках, котрі визначені у статті 177 Сімейного кодексу України.