23 березня 2015 року група дітей Луганської області у кількості 33 учнів та 2-х супроводжуючих перетнула державний кордон України і прибула до міста Радівці  Сучавського повіту, одного з найстаріших міст Буковини, відомого ще з ХІVстоліття.

Протягом семи днів, які діти перебували в Румунії, вони проживали на території Радівецького  комплексу «Святого Леонтія» у комфортних, затишних котеджах.

Дітей опікувало бюро партнерства Дирекції управління проектами Сучавської повітової адміністрації (керівник Габріела Дуган). Щоденно, зранку до вечора, з групою дітей були два спеціаліста з зазначеної Дирекції: Мірчел Поповенік та Алексе Александр, а також водій Корнел, які стали для наших школярів найкрашими длузями і помічниками в чужій країні.

Програма перебування групи дітей в Румунії була спланована так, що діти практично на цілий день (з 9.30. і до 18.00) виїздили на екскурсії у різні міста Сучавського повіту. На території комплексу вони снідали, вечеряли та спали. Обіди для школярів  влаштовувались у кафе та ресторанах тих міст, де проходили екскурсії. Екскурсійна програма розпочалася 24 березня з подорожі до містечка Качіки – давнього польського поселення. Саме тут діти побували у соляній шахті, глибина якої 78 метрів і в якій до 1900 року добували сіль, а потім доводили до готовності бринзу. На глибині, серед соляних нетрів, школярі побачили соляне озеро, «бальну залу», футбольне поле. Покинувши соляний підземний світ, повний таємниць і загадок, учні потрапили ще до одного видатного місця Качіки – католицького собору Малої Базиліки, де відбулася зустріч з священиком, який розповів дітям цікаву історію заснування святині, відвідування храму Папою Римським, щорічне паломництво 15 серпня, подарував подарунки і разом з дітьми помолився за мир на Україні. Далі група продовжила свою екскурсію і заїхали до містечка Гура-Гумора, батьківщини класика української літератури ХІХ століття Ольги Кобилянської. Цього ж дня група побувала у монастирі Ворониц, розташованого за 36 км. Від повітового  міста Сучава і побудованого  в ХV ст.. в честь Георгія Побідоносця.

Діти дізнались, що цей монастир є молдовською пам’яткою і відрізняється особливим стилем та своєрідним синтезом візантійських, готичних та національних елементів. Зовнішня сторона стін розписана ще у 15 ст. і до цього часу зберігає загадковий колір (темно-синій або воронцовий), технологію приготування якого монахи забрали з собою у вічність.

Наприкінці дня діти мали можливість відвідати риночок народних промислів, поспілкуватися з місцевими мешканцями, поповнивши свій словниковий запас румунськими словами.

Наступні чотири дні також були насиченими та цікавими.

В середу, 25 березня, школярі побували у містечку Марджинія, де відвідали центр чорної кераміки. Познайомилися з гончарною справою, побачили на власні очі процес виготовлення керамічного посуду. Далі група виїхала до містечка Сучавиця, де відвідала жіночий монастир. Сюрпризом стала для дітей поїздка до шкільного комплексу Біволиріє, де вони зустрілись з однолітками і домовились щодо проведення футбольного матчу.

Цього дня на дітей чекав етнографічний музей, де вони змогли більш детально познайомитись з культурою та традиціями румунського народу. Завершився день виїздом до Радівецького конезаводу, де учні не лише мали можливість спостерігати показову демонстрацію коней, а й проїхатись. 26 березня екскурсійна група виїхала до містечка Філтичень, де відвідала музей «Mihai Bacescu».

Далі діти переїхали до міста Сучава, де відбулася зустріч з виконавчим директором Дирекції управління проектами Сучавської повітової адміністрації Габріелою Дуган. Глибоке враження на дітей справила астрономічна обсерваторія Сучавського університету. Школярі побували в планетарії, відвідали музей обсерваторії, спостерігали через телескоп за найближчою до Землі зіркою – Сонцем. 27 березня група дітей знову виїхала до повітового міста Сучава, де відвідала  Сучавську фортецю.

Огляд «Музею Буковинського села» залишиться в пам’яті наших школярів на все життя. Познайомились з побутом, історією, культурою, традиціями місцевого населення починаючи з 15 ст. Хвилюючою була випадкова зустріч наших дітей з Іваном Козмиєм, румунським письменником та перекладачем Шевченківського «Кобзаря» на румунську мову. У другій половині дня діти відвідали музей Hanul Dommesc та музей природничих наук. Субота, 28 березня, видалась похмурою і дощовою. Тому заплановані спортивні змагання та футбольний матч наших дітей зі школярами спецучилища Біволиріє довелось відмінити. Натомість учні побували у містечку Путні, де відвідали монастир та келії Даніїла Сігаструда. Надвечір з дітьми зустрівся настоятель монастиря Богдана старець Іюстин. Поцікавився враженням дітей від перебування в Румунії, зробив подарунки та благословив групу на щасливе повернення до України.

Після вечері відбувся “Вечір підведення підсумків”. Діти ділились враженнями, співали пісень, декламували вірші…. і налаштовувались на повернення додому. Неділя 27 березня була урочистою і в той же час сумною. Як і кожна казка, так і ця – поїздка до Румунія – добігала кінця. Урочистий сніданок, служба у Храмі Святого Леонтія, молитва за мир на Україні та благословення на щасливу дорогу завершились для наших дітей несподіваним сюрпризом. Проводжати до автобуса їх прийшли всі мешканці комплексу “Святого Леонтія”. На згадку румунські діти подарували українським школярам м’які іграшки.

За сім днів перебування в Румунії діти окрім основної програми встигли вивчити більше десятка румунських слів (як і обіцяли при зустрічі консулу), провести два “міжнародних” матча з футболу “Україна – Румунія” з рахунком 5/6 та 4/5 на користь української команди, розібратися з курсом Румунської національної валюти, відвідати супермаркети Радівець та Сучави. На кордоні дітей знову зустрічали нові знайомі волонтери з Чернівецької обласної громадської організації “Гідність Буковини”.

До відправлення потягу з Чернівців на Київ залишались лічені години, але волонтери встигли дітям показати один з найкращих та найбільших чоловічих монастирів в Україні, де школярі мали можливість піднятися на дзвінницю і загадати бажання. Прощання з Чернівцями відбулось у казковому ресторані, повечерявши в якому група відправилась до залізничного вокзалу.