Сьогодні, 19 листопада 2020 року, відбулась Римська Міністерська Конференція Міністрів, відповідальних за вищу освіту, країн Європейського простору вищої освіти (European Higher Education Area), яка завершила 2-річний цикл роботи Групи супроводу Болонського процесу (Bologna Follow-Up Group). Вона вперше в історії Болонського процесу відбулась в онлайн-форматі.
Під час заходу пройшла церемонія прийняття до країн Європейського простору вищої освіти (ЄПВО) Республіки Сан Марино, а відповідальні за вищу освіту Міністри вже 49 країн ЄПВО схвалили Римське Міністерське Комюніке – основоположний документ, який окреслює пріоритети розвитку для країн ЄПВО на наступні 10 років.
Учасники Конференції – країни Європейського простору вищої освіти – заслухали виступи Міністрів, відповідальних за сферу вищої освіти, представників Європейської Комісії та консультативних членів Болонського процесу та обговорили перспективи глобальної співпраці у сфері вищої освіти до 2030 року. Від імені очільника Міністерства освіти і науки України Сергія Шкарлета перед країнами Болонського процесу виступив заступник Міністра Андрій Вітренко. У промові він акцентував увагу на важливості визначення спільних майбутніх орієнтирів Європейського простору вищої освіти.
«Ми підтримуємо вирішальну роль вищої освіти у досягненні Цілей сталого розвитку ООН до 2030 року. Адже Цілі сталого розвитку є нашим стратегічним пріоритетом, що визначено відповідним Указом Президента України Володимира Зеленського, і Україна рішуче працює над досягненням визначених завдань», – зазначив Андрій Вітренко.
Він підкреслив, що наступне десятиліття має стати часом більш глибокого та взаємовигідного партнерства між вже 49 членами сім’ї Європейського простору вищої освіти. Інклюзивне, інноваційне та взаємопов’язане викладання та навчання, рівний доступ до механізмів співпраці, справедлива академічна мобільність та цифрове середовище вищої освіти повинні стати спільними пріоритетами на наступні роки.
«У наших силах втілити ці прагнення у реальність. Наразі ми обмежені у можливостях фізичного пересування, але наші ідеї не мають меж. Об’єднані різноманіттям та солідарністю, ми глибоко віддані подальшому впровадженню Болонського процесу. Ми вітаємо ухвалення Римського Міністерського Комюніке 2020 року та зобов’язуємося сприяти досягненню наших спільних цілей до 2030 року», – наголосив Андрій Вітренко.
Римське Міністерське Комюніке приділяє ключову увагу фундаментальним цінностям вищої освіти – академічній свободі, університетській автономії та верховенству права. Традиційно визначено пріоритетні напрями роботи Європейського простору вищої освіти в міжнародній співпраці, соціальному виміру, цифровізації, визнанню кваліфікацій та забезпеченню якості вищої освіти.
Також Римське Міністерське Комюніке містить орієнтири для країн ЄПВО щодо досягнення Цілей сталого розвитку до 2030 року. Зокрема, для подальшого розвитку Європейського простору вищої освіти сторони зобов’язуються дотримуватися наступних принципів, здатних підтримати стійку, згуртовану та мирну Європу:
- інклюзивність – кожен здобувач освіти має рівний доступ до вищої освіти і повну підтримку під час навчання;
- інноваційність – запровадження нових методик навчання, викладання та оцінювання, тісно пов’язаних із дослідженнями;
- взаємозв’язаність – спільні ініціативи та інструменти сприяють та посилюють міжнародну співпрацю та реформи, обмін знаннями та мобільність персоналу й студентів.
Довідково.
Відповідно до Комюніке Міністерської Конференції «Загальноєвропейський простір вищої освіти – Досягнення цілей» від 19-20 травня 2005 року Україна є країною-учасницею Болонського процесу, що має на меті гармонізацію систем вищої освіти країн Європейського простору вищої освіти. Пріоритети розвитку Болонського процесу визначаються кожні два роки Конференціями Міністрів, відповідальних за сферу вищої освіти, країн ЄВПО, що організовуються Групою супроводу Болонського процесу.
Нагадаємо, очільник МОН Сергій Шкарлет під час установчого засідання Комісії з питань координації виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС наголосив на тому, що євроінтеграційні прагнення України у сфері освіти і науки відображені в реформах МОН. Вони покликані покроково утвердити найкращі стандарти європейської освітньої і наукової традиції в українському суспільстві.