11 листопада 2016 року о 10.30 відбулася зустріч голови Луганської обласної державної адміністрації – керівника обласної військово-цивільної адміністрації Ю.Г. Гарбуза з делегацією вчителів із Львівської та Тернопільської областей в рамках Угоди про співробітництво за проектом «Змінимо країну разом». Вчителі в процесі спілкування поділилися своїми враженнями.
«Ми не говоримо про патріотизм, ми живемо патріотизмом», – такими і подібними словами зустрічали наших гостей-колег в усіх закладах освіти Луганщини. Традиційні хліб-сіль на вишитих рушниках, зворушливі поетичні привітання, екскурсії закладами і далі – щоденна напружена і плідна праця. Адже головна мета перебування колег зі Львівщини та Тернопільщини – обмін досвідом роботи, насотовування знаннями з історії та культури Луганщини, встановлення ділових, взаємовигідних, плідних стосунків. Всі 26 педагогів були розселені у принадному житлі, бо начальники управлінь і відділів, керівники шкіл особисто попіклувалися, щоби жити і працювати колегам було добре і затишно.
Перебування педагогів на Луганщині можно умовно розгалужити на декілька важливих моментів, котрі взаємопов’язані і загалом формують цікаву повноцінну і строкату картину.
Перше – і найголовніше: входження львівських і тернопільських колег у царину навчально-виховного процесу закладів освіти області. А передували цьому екскурсії закладами освіти, розлогі й стислі презентації, проведені керівниками. Все це сприяло тому, що адаптація пройшла достатньо швидко. Адже всі школи з розумінням поставилися до відповідального завдання. Серед розмаїття дій наших колег у навчальних закладах можна виділити наступні: «входження» у систему навчально-виховної роботи і викладання навчальних годин згідно розкладу. Дітлахи із зацікавленістю сприйняли нових вчителів, їхню манеру спілкування і викладання. Високо були поціновані відкриті уроки, уроки-спілкування, уроки-диспути, уроки-дебати, уроки-подорожі, уроки-конференції, уроки-ігри, уроки-змагання т. ін.. тож таким чином наші колеги виявили свій високий фаховий і методичний пілотаж. Керівники закладів роблять слушний висновок: «Таке враження, що наші колеги – постійні члени педагогічних колективів і працювали у нас завжди.» А це – дорогого коштує. Адже отримати такі відгуки від колег – завше приємно.
Іншим важливим чинником роботи колег із Західної України є бажання поділитися власним досвідом, бо ми знаємо, що вчителі, які приїхали до нас, – здебільшого досвідчені педагоги з власним іміджем, власною розгалуженою системою роботи, сталим світоглядом. Форми, які були обрані для цього, теж різноманітні: презентації досвіду на педагогічних радах закладів, виступи на засіданнях районних та міських методичних об’єднань вчителів, захисти власних педагогічних кредо на загальних зборах закладів, презентації своїх педагогічних розвідок, знахідок і «родзинок» на засіданнях «круглих столів» тощо. І всюди подібні заходи проходять у атмосфері порозуміння, щирої зацікавленості, породжують дискусії, бажання педагогів ділитися власними професійними надбаннями, тобто справджуються слова вчительки зі Львівщини: «Ми – не різні, адже проблеми і досягнення у нас подібні, і тільки разом ми можемо дійти спільної думки. Об’єднує нас жага творчості. А це, як відомо, – неоціненний скарб і благодатна рушійна сила».
Наступне, про що варто сказати, – це підготовка і участь наших колег у заходах з національно-патріотичного виховання. Це є вістря спрямування усього навчально-виховного процесу у закладах Луганщини, особливо зараз, в такий складний і напружений період історії нашого краю. Вчителі «озброєні» в цьому плані міцно й потужно: районні і шкільні Концепції з національно-патріотичного виховання, сценарії різноманітних заходів, уривки документальних фільмів про історичну минувшину Львівщини й Тернопільщини, світлини з відповідних заходів, фрагменти Книг спогадів ветеранів тощо. Натомість наші колеги прийняли участь у більш ніж 60-ти заходах національно-патріотичного спрямування. Це і літературно-музичні композиції, лінійки й інші заходи, присвячені Дню української писемності та мови, музейні години, свята козацької доби, фестивалі української поезії, шкільні етапи Шевченківського фестивалю, відвідини Шевченківських світлиць. інші заходи. Гості щиро були вражені наскрізною патріотичною складовою, що виокремлювала думки і прагнення до єднання, миру, прагнення дійти злуки, духовного осявання. Адже країна у нас одна, а ми – її діти – є творчими носіями життєвих моральних цінностей, високостей духу, активними будівничими єдиної, мирної й незалежної України.
І ще одна важлива складова змісту перебування наших колег на Луганщині – це занурення у культурно-етнографічне середовище нашого краю, дотик до розмаїтого, першоджерельного його нашарування. Основою цього процесу стали, в першу чергу, екскурсії й подорожі – одісеї – визначними місцями. Одне з чільних, яке гості хотіли відвідати, – Успенська Святогірська Лавра – перлина Сходу України. Майже всі гості побували тут. Разом ми блукали облаштованим лаврським подвір’ям, здіймалися крейдяними сходами у славнозвісних печерах, оглядали з висоти пташиного польоту чарівну місцевість, яку протинає сивий Донець. Наші гості не сподівалися побачити таку нерукотворну красу в серці безмежного донецького степу і, в свою чергу, розповідали про Почаївську Лавру, і такий духовний стрижень щільніше сполучає серця на високій відвертій і єднальній ноті. Дехто з колег-педагогів відвідав Харків – колишню столицю України, інші міста і містечка Сходу України. Розмаїта культурно-мистецька програма вибудовувалася, виходячи також із бажань та смаків гостей. Вони відвідали Луганську обласну філармонію, вистави Луганського обласного академічного українського музично-драматичного театру, Сєвєродонецьку міську публічну бібліотеку, інші заклади, в тому числі й концерти у сільських будинках культури. Загальновідомо, що мистецтво зближує і згуртовує, тож цей «безсмертний дотик до душі» став, в свою чергу, міцним і потужним єднальником у духовній площині всіх тих, хто щиро, з відкритим серцем, торкається тендітного мережива культурних і мистецьких надбань Луганщини.
На завершення програми гості відвідали блокпост Попаснянського району де зворушливою та приємною до сліз була зустріч із бійцями Львівщини та Тернопільщини.