У наші дні, коли у світі, здається, правлять всепоглинаюча агресія і жадібність, добро все ж існує, і це зігріває душі тих, хто цілком відкритий моральним цінностям, хто прагне кращого і не сприймає для себе інше кредо, ніж честь, гідність і благородство. Старість — не радість, ніхто її не жде, всяк примудряється відсунути її небажаний прихід. Та вона все ж несподівано підкрадається, і ти вже із сумною розсудливістю розумієш, що все найкраще вже було, усе в минулому. А з тобою лише спомини та недуги. Добре, коли поруч із тобою живуть твої рідні — діти, онуки. А якщо їх немає? Такі самотні люди безпорадні перед життєвими негараздами та проблемами, їм потрібна увага та спілкування, а іноді й фізична допомога.
Студенти Первомайського індустріально-педагогічного технікуму (в. о. директора Себко Д.М.) підтримують тісні зв’язки з Кремінським будинком-інтернатом для громадян похилого віку та інвалідів. Вони часті гості в цьому закладі: концерти до свят, прибирання території, просто розмови зі старенькими і хворими людьми. Такі зустрічі потрібні, бо надають самотнім людям сили, віри в те, що й вони комусь потрібні.
Щороку щиро вітають мешканців будинку-інтернату із Міжнародним днем людей похилого віку, який відзначають на початку жовтня. Цей день примушує всіх озирнутися і придивитися одне до одного: можливо, поруч живе людина, яка потребує допомоги, але її ніколи не попросить. І тільки наша уважність та небайдужість допоможе таким людям вижити, адже ніхто з нас не знає, що готує нам доля.
Незабутньою була зустріч студентів з мешканцями будинку-інтернату у 2016 році на День Перемоги. До підготовки цього заходу студенти поставилися з великою відповідальністю, бо на долю багатьох із них теж випали жахи війни ХХІ століття: обстріли, вибухи, поранення, навіть смерть близьких людей, руйнування рідних домівок. Студенти засвідчили свою повагу і шану до людей літнього віку, висловили любов і вдячність за мужнє, а часом і дуже нелегке їхнє життя. Святковий концерт, привітання, а головне – увага, не залишили байдужими присутніх. 
Кожного року восени й навесні студенти разом з педагогами беруть участь у благоустрої території будинку-інтернату: підбілюють, фарбують, вигрібають листя, виносять сміття, водночас не забуваючи спілкуватися з мешканцями закладу. Тож напередодні Великодня вони разом із педагогами Гатченко С.М., Чипюк Н.О. та Антонюком М.В. знову завітали до будинку-інтернату. Близько двох десятків студентів, озброївшись граблями, мітлами й мішками для збирання листя, розділилися на кілька груп і за три години прибрали територію закладу в парковій зоні. За роботою час пролетів непомітно, бо шефська допомога цій установі, як і всі добрі справи, гріє душу кожній молодій людині, яка розуміє, що не треба шукати спеціального приводу робити добро, воно повинно йти від серця.